«Сквош – це моє життя», - Ахмед Мохамед

«Сквош – це моє життя», - Ахмед Мохамед

Ахмеду Мохамеду лише 25 років, за які його вже встигли високо оцінити, як у його рідному Єгипті так і в Україні. Він неодноразово посідав перші місця на найбільших українських турнірах, лише декілька разів поступаючись першим місцем. А українська історія розпочалась з  Zenit Black Sea Open’16 в Одесі. Чому ж Ахмед вирішив переїхати до Києва, як він готується до матчів та чому сквош посідає провідне місце у його житті?

- З чого розпочалось твоє знайомство зі сквошем?

- Мій тато грав в сквош, як аматор М1. Я ходив грати з ним та його друзями заради розваги, а з шести років вже почав тренуватись з тренером.  З того часу пройшло 20 років. Майже все моє життя (посміхається).

Чому вирішив переїхати до України. Києва?

- Поза сквошем мені не дуже подобалось моє життя в Єгипті. Я хотів змінити місце. Пробував вирушити до Німеччини але було багато проблем з візою та документами. За рік до того, як переїхати в Україну я приїжджав до Одеси на Zenit Black sea Open, де запитав у Діми Щербакова (фітнес директор мережі «Sport Life»), чи зможу я працювати в клубі, якщо переїду, він сказав «так». Тому я переїхав в Україну, коли починав думати, де залишитись обрав Київ, адже це найкраще місце.

 - З ким тобі більше подобається працювати?

- Є два варіанти роботи тренером: працювати з аматорами чи з професійними гравцями починаючи з юніорів та закінчуючи дорослими.  Мені комфортніше працювати з професійними гравцями, вони грають на турнірах, мають серйозні причини чому вони тут. Їм я можу дати більше інформації та показати кращі результати, адже за плечима 20-річний досвід. Також, мені цікаво тренувати любителів, які прагнуть стати професіоналами. Для мене це виклик, адже психологічно це складніше. Коли їду на турнір й як гравець, й як тренер, то знаходжусь в клубі по 10 годин на день. 6-7 гравців, які грають на турнірі, у всіх по декілька ігор в день, не маю часу щоб піти поїсти.

72992108 2526785267428819 6224860204203245568 o

Коли ж ти встигаєш підготуватись до своєї гри?

- Я втрачаю багато енергії перед матчем. Тому я дуже засмутився коли загубив свої airpods тому що це мій варіант зберегти енергію перед грою. Я вмикаю музику та намагаюсь зосередитись на собі. Це допомагає мені залишатись спокійним. Найважча перемога це перемога над самим собою, над своїми думками.

Що тобі не подобається в Україні?

- Зима. Дуже холодно, дуже рано темніє, майже немає сонця, весь час все сіре довкола. Ти не бачиш людей, ти бачиш лише великі пальта. Я не впізнав подругу, тому що вона була в пальто, масці та шапці (сміється).

Яке твоє улюблене місце в Києві?

- Влітку, коли гарна погода я люблю гуляти на Почтовій площі, набережній. Вся атмосфера влітку чудова, коли музиканти грають на вулиці та день довгий. 

За чим ти сумуєш?

- За їжею, батьками та сквошем. 

Чому сквош?

- Тому що сквош в Єгипті дуже сильний. Мій фітнес тренер Самір там. Коли я приїжджаю на канікули в Єгипет це завжди тест для мене. Я тренуюсь тут але справжній показник мого рівня гри - це Єгипет. Так, сквош та їжа це те чого не вистачає. Мої відносини з сім’єю дуже тісні, але я не відчував себе добре там  й потребував зміни місця. Зараз коли живу сам розумію, що моя мама виконувала багато роботи й це все виглядало у неї таким легким. Я роблю це тільки для себе, вона ж робила це для 5 чоловік (для себе, батька, моїх двох сестер та мене). 

- Після якого моменту ти зрозумів, що сквош займає провідне місце у твоєму житті?

- Я зрозумів це, коли мав 2 роки перерви, мені тоді було 16-18 років. Я мав багато причин для цього. По-перше, це було через травму підколінних сухожиль обох ніг, а також я хотів цього морально та психологічно. Так, як я був високо оцінений в Єгипті, а це означає години тренувань, й що кожна гра має бути виграна. Не могло бути причини, щоб пропустити тренування, якщо ви не прийдете, наступного разу вас можуть просто не допустити до клубу. Це може здатись занадто жорстким, але це одна з причин, чому Єгипет має найкращих гравців. З 9 чи 10 років було дуже багато тиску, з боку батьків, тренера, клубу й абсолютно не було особистого життя, тому, коли був травмований, спочатку був щасливий і хотів залишитись вдома якомога довше, перш ніж повернусь до тренувань і отримаю знову травму. Потім мені стало дуже не вистачати сквошу, з тих пір я почав більше часу та уваги приділяти собі і вирішив повернутись на корт. Насправді, було вже запізно, так як я побачив, що все змінилось. Я став дуже легко програвати противникам, яких раніше легко вигравав. Я до сьогодні розплачуюсь за цю перерву. Я втратив багато часу, це найгірше.

121693639 1505624089638864 3180216725981388499 o

Ти акцентуєш увагу на травмах, які ти отримав, невже сквош настільки травматичний і чи є, якийсь вихід?

- Так, звісно вихід є. Робити розминку перед тренуванням та заминку наприкінці; правильне тренувальне навантаження; відвідувати фізіотерапевта; зупиняти тренування, як тільки відчуваєте, що щось негаразд з м’язами. Заняття іншими видами спорту, також, можуть спричинити травми. Наприклад, гра у футбол з друзями перед турніром чи тренуванням може стати причиною травми.  Правильне харчування та сон допоможуть швидше відновлюватись після тренувань.

І це точка балансу, яку я хочу поставити в Україні: юні гравці повинні мати серйозну якісну підготовку і систему тренувань. А, також повинні мати особисте життя і трохи часу на розваги та відновлення, а не як в Єгипті, не повинні бути психологічно і фізично спалені, як бачите деякі єгипетські гравці в піковому віці сили від 20 до 30 років йдуть зі сквошу. Я не бажаю нікому з юніорів мого досвіду. Бути дійсно багатообіцяючим гравцем, а потім втратити рахунок. Ви можете вирішити будь-яку проблему, але не втрату часу.

Що б ти змінив в українському сквоші? 

Приватну систему клубів. В Єгипті у кожному клубі є головний тренер, який працює з командою тренерів. Він працює з ними, створює для них та гравців графіки та плани, які включають у себе (звичайні тренування, фідінг, фітнес, спаринги та навіть соло). За цією системою відслідковується прогрес юніорів. Вони не можуть бути лінивими чи безтурботними. За допомогою цієї системи кожен клуб, також зареєстрований в Федерації, тому вони організовують турніри і грають в єгипетській лізі, де клуби змагаються один з одним у всіх категоріях. Всі клуби намагаються мати кращих тренерів і гравців, що б вони могли виграти в лізі або принаймні бути в першій категорії. Клуби мають три категорії. Клуби першої категорії повинні платити контракти для своїх гравців відповідно до правил Єгипетської федерації. То ж, всі юніори хотіли б представляти свої клуби в лізі, а для цього потрібно добре тренувались, добиватись високих результатів та бути відповідальними, що б вас взяли до команди.

Що стосується мого старту в Україні, то в перші 2-3 тижні я намагався зрозуміти як це працює тут, для тренувань та змагань. Я навіть запитував у клієнтів, який тип тренування вони хочуть (класичне тренування або спаринг). У мене в якості орієнтира був лише Єгипет, де фітнес - це базове тренування в розкладі, так само як і  тренування по сквошу. Коли я запитував у деяких гравців про фітнес, вони задавались питанням, навіщо мені фітнес-тренінг: "Я гравець в сквош!". Інші гравці тренувались максимум 3-4 години на тиждень. Через декілька місяців я був радий, що зміг трохи змінити їх плани і додати до тренувань фізичну підготовку і вмотивувати більше тренуватись протягом тижня. Вони швидко зрозуміли наскільки важливий такий підхід до тренувань. Не дивлячись на мій 20-річний досвід у сквоші, якщо у мене виникають якісь питання стосовно фітнес частини я завжди раджусь зі своїм тренером Саміром.

- Що ти можеш порадити гравцям які лише знайомляться з ракеткою та м’ячем?

- Я бажаю щоб їх перше тренування було з тренером який закоханий в сквош. Хто зможе його гарно представити – це дуже важливо, особливо на першому тренуванні. 

Дякую тобі за приділений час та натхнення!

- Дякую тобі, також! Я не говорив про це раніше, можливо тому що не було можливості це сказати. Під час інтерв'ю з тобою така можливість з'явилася, тому хочу висловити свою вдячність Україні та українцям зараз.

Спілкуючись з багатьма людьми сквош спільноти часто чув, що вони щасливі, що я приїхав в Україну і все таке. Але насправді це мені пощастило, що я тут. Мене дуже добре прийняли в Україні, особливо сквошисти. Так, у країни є свої проблеми, але більшість людей з якими я зустрічався милі та доброзичливі. Розповім кілька історій, що б це не звучало, як дипломатичний комплімент. Я приїхав сюди і був суперником кращих українських тренерів і гравців, в багатьох місцях мене не вітали б, але в Україні все було з точністю навпаки.

36036514 386338275105901 3377955490125316096 o

Наприклад, у мене хороші стосунки з Валерою та Костею, ці двоє кращі в Україні, з тих пір як я приїхав і до сих пір в якості, як гравців так і тренерів. Ми тренуємось кожен раз, коли вдається знайти для цього час.

Діма Кравчук робить все що мені потрібно, тренує мене на корті і в залі, навіть як тренер завжди допомагає мені. Іноді, навіть радить своїм клієнтам тренуватись зі мною, так як вважає мене хорошим тренером, далеко не всі можуть так зробити.

Українська федерація завжди допомагає мені з документами і квитками.

А Дмитро Щербаков привітав мене в своєму клубі і познайомив з українським сквошем.

По всім причинам, що були вказані вище та ще по багатьом іншим я дійсно щасливий в Україні й люблю українців. Не знаю, чи буду й надалі жити в Україні чи ні але це завжди буде найкращим часом у моєму житті. Тож, дякую долі, яка привела мене сюди та всім кого я тут зустрів.

По закінченню інтерв’ю я ще довго думала про різницю тренувальних процесів у нас та в Єгипті й не могла позбутись відчуття, що це надзвичайно круто коли є тренери, які палають любов’ю до справи яку вони роблять й можуть передати це іншим.                                                                                 

@Оксана Герасименко

Залиште коментар

Ви коментуєте як гість.

Партнери
Клуби