Коли сквош більше ніж просто робота і він займає важливу частину в твоєму житті, то сьогодні ти можеш бути на зустрічі в профільному Міністерстві, завтра готувати проект щодо проведення серії заходів, і при цьому можеш на декілька годин стати журналістом. Але мова сьогодні не про мене і не про те наскільки сильно я люблю свою роботу. Сьогодні інтерв’ю з діючим чемпіоном України – Валерієм Федоруком, про те, як сквош увійшов в його життя. 

Віце-президент ГО «ФСУ» Альона Огонесян

– З чого почалась твоя історія в сквоші? Як так сталося, що ти взяв ракетку в руки та вийшов на корт?

– Все сталося в Одесі… Певний період часу я працював офіціантом у двох кафе – одне на пляжі, друге в центрі міста .. В якийсь момент я відчув, що я «наївся» цієї роботи та хотів якось змінити ситуацію в цьому напрямку; одного разу я почув рекламу по радіо, що один з фітнес клубів Одеси проводить набір тренерів без досвіду роботи з подальшим навчанням і наданням робочого місця – я подумав, що це те, що я хочу – бути в спорті! У дитинстві у мене був спортивний досвід – я тренувався у футбольній команді, був воротарем і в той момент я проходив заочне навчання в Луганському Педагогічному університеті імені Тараса Шевченка. Я зустрівся з менеджером клубу, ми поспілкувалися і він сказав мені, що незабаром зі мною зв’яжеться представник тренерського складу одного з фітнес клубів. А вже за місяць, мені зателефонував тренер фітнес-клубу «Затеряный мир» – Качанюк Андрій і запросив на першу зустріч для ознайомлення. Там ми поспілкувалися про мої перспективи навчання як інструктора в тренажерному залі та в сквоші. В цей же день, я та Андрій зайшли в корт і з того моменту ракетка опинилася у мене в руках.

– Слухай, це круто! Що ти відчував, коли зайшов на корт? Думаю, що у тебе як у футболіста одразу вийшло відбивати м’яч, чи все ж таки були труднощі на початку навчання?

– Відчуття було одне – це інтерес. Так, ти права – відбивати вийшло відразу, але знадобився якийсь час, щоб в голові все розклалося по полицях – лінії, квадрати, рахунок, перешкоди, удари і т.д. Так що з першого разу у мене зі сквошем не склались близькі стосунки. Але інтерес до спортивного етапу мого життя і знань мене поглинав. Я поєднував навчання в тренажерному залі, роботу офіціантом і періодичною грою в сквош.

– Ого! Прямо все і одразу, звідки ти черпав стільки натхнення та сил?

– На той момент джерелом мого доходу була – робота офіціантом і, відповідно, я не міг відразу залишити її, тому, що інструктором тренажерного залу я починав тільки навчатися. З іншого боку розумів, що сфера обслуговування підходить до завершального етапу на той момент життя. Натхнення приходило від іншої сфери діяльності – навчання, нових знань.

– Ти пам’ятаєш свого першого учня на корті? Який був рік, коли ти почав тренувати?

– Важко сказати, хто саме був першим моїм учнем. Але пам’ятаю, що у мене було величезне бажання поглинати знання, які стосувалися сквошу в цілому. Одного разу влітку 2007 чи 2008 року, точно не пригадую, в Одесі традиційно проводився турнір, тоді це був Zenit. Я взяв у ньому участь. Після його закінчення я остаточно усвідомив, що я хочу розвиватися ТІЛЬКИ в сквоші; думаю, що через рік я вже точно тренував.

– Ти щойно згадав, що твоїм першим турніром був Zenit, чи пам’ятаєш ти свого першого суперника і свою першу гру? На моєму сквош шляху точно набагато менше змагань, ніж у тебе, але я свою першу гру ніколи не забуду. І, до речі, твої підказки, за них окрема дяка.

– Взагалі не пам’ятаю хто був моїм першим суперником на тому турнірі, я точно знаю, що я тоді з групи не вийшов і був дуже злий на себе)) І хотів тренуватися все більше і більше. Так, і не пам’ятаю, як тобі підказував))) СтаріюpastedGraphic.png

– Ну, старіти тобі ще рано))). А що з першими змаганнями закордоном? Чим особливим вони тобі запам’ятались?

– Здається це була поїздка до Польщі, в яке саме місто не пам’ятаю. Але точно запам’ятався рівень організації та кількість кортів по країні.

– А твоя перша перемога?

– На той період часу будь-який виїзд на турнір за кордони України – це була вже ВЕЛИКА перемога.. Через те, що в Україні було кілька міст, які активно брали участь в сквош-тусовці – Одеса, Київ, Дніпропетровськ (зараз Дніпро), а грати на змаганнях хотілося дуже сильно, відповідно будь-який виїзд був, як перемога! В Україні регулярність турнірів була на той момент – один турнір в 2-3 місяці. У даних умовах, які є зараз в українському сквоші для наших гравців – цьому можна було б позаздрити тоді) Що стосується безпосередньо перемог в корті- мені запам’яталась перемога з рахунком 3-2 над словаком Tomasz Toth на Чемпіонаті Європи. І також запам’ятався мій програш гравцеві з Сербії, тоді наша команда не змогла продовжити боротьбу за медалі. Було дуже-дуже прикро і сумно.

– В тебе дома є п’єдестал твоєї слави?

– Так, звичайно) У моєму житті було багато різних переїздів по країні і не тільки, і я не завжди забирав з собою нагороди, медалі. А в якийсь момент вирішив залишати собі тільки медалі з фіналів, золото або срібло)

– Поділишся світлиною?)))

– У мене зараз все у великій картонній коробці))

– О, тепер я знаю, що тобі дарувати на твій день народження!))) Щоб всі медалі перекочували з коробки та зайняли достойне місце в твоїй оселі)

– Дякую))

– Хочу повернутися до гри з сербом. Що було найважчим в цій грі? З чим ти не зміг впоратись? Чи ти не зміг виявити слабкі місця?

– Я зараз перевірив в YouTube, чи є наша гра і знайшов її. Його ім’я Daniel Zilic, третя чи четверта ракетка своєї країни на той момент. Я пам’ятаю, що в першому геймі я переміг, а в підсумку програв 1-3. Я думаю, що він переграв мене тактично, так як я вплутався в його повільну гру, більше м’яких ударів, невисокий темп, тим самим нівелював свої сильні сторони.

– Ось тут в мене ще питання. Як тобі вдається на корті зберігати спокій під час змагань? Особливо, коли суддя приймає рішення не на твою користь або суперник починає поводитися агресивно? Адже особисто для мене це величезний стрес і я потім ще м’ячів з п’ять не можу зібрати себе до купи))) А ти, от просто скеля! Спокій і тільки спокій.

Перш за все дякую мамі і татовіpastedGraphic_2.png

Бо розумієш, що коли ти спокійний, ти в змозі контролювати свої думки, якщо ти владний над цим, значить можеш постійно спрямовувати думки в потрібне русло, план гри, що і як робити, на що звертати увагу, на що не звертати.

Звичайно, я до цього не відразу прийшов, а тільки з кількістю турнірів, читання певної літератури, у важливих матчах, де доводиться бути максимально сконцентрованим на певних думках і діях.

– Згодна з тобою, в наш час дуже багато крутої літератури, яка допомагає думати, розкриватися та переосмислювати, бачити по-новому. Йога теж присутня в твоєму житті?)))

– Насправді все ніяк не виділю час для неї ..

– Які цілі ти перед собою поставив? Яких досяг? А які ще попереду?

– Починаючи з осені 2018 року і до цього дня була і є мета постійно грати в турнірах PSA Worldtour і досягти світового рейтингу Top-150. Для цього потрібно регулярно і систематично тренуватися і мати фінансову подушку, яка буде покривати витрати, пов’язані з поїздками на турніри. На даний момент діяльність PSA Tour призупинена, як і багато інших з відомих нам причин – COVID-19. Як тільки все закінчиться, буду продовжувати рухатися! Якщо брати цілі на рівні країни – то я хочу бути стимулом для юних сквошистів і своїми діями бути прикладом для них, щоб вони також ставили собі мету і працювали над їхніми досягненнями. І, попереду, а саме в наступному вже році, так як перенесли дати турніру, взяти участь в чемпіонаті Світу зі сквошу в категорії – Мастерс.

Твої цілі дуже круті! Я тобі бажаю, як найшвидше досягти їх і поставити нові перед собою). Поділися з нами, як під час карантину ти підтримуєш свою форму?

– Дуже дякую!!! Я думаю, як і всі ті, які не хочуть після закінчення карантину вийти на корт із зайвими кілограмами – це як мінімум. А взагалі, займаюся тільки загальною фізичною підготовкою – біг, їзда на велосипеді, всілякі підтягування, віджимання від підлоги і так далі. І, звичайно, сильно не вистачає сквош-корту.

– Я дуже вдячна тобі за приділений час та відповіді на мої допитливі питання. З тобою, завжди дуже приємно поспілкуватись. Давай на останок питаннячко)

– Від мене тобі?:)

– Від мене тобі))) Я тут намагаюсь брати інтерв’ю у тебе)))) Причому я це роблю вперше)))

– В тебе виходитьpastedGraphic_3.png

– Дякую))) Дуже приємно) Так от питаннячко)) Що ти як 4-ри разовий та діючий чемпіон України можеш побажати нашій сквош спільноті, можливо поділишся секретом своїх успіхів?)))

1. Повинно бути бажання чесне, щире – розвиватися в певній діяльності.

2. Мета – це те, що буде рухати тебе йти на тренування, навіть коли сильно-сильно не хочеться.

3. План дій / тренувань / турнірів.

4. Працьовитість – постійно робити вправи, відточувати майстерність, вдосконалюватися.

4. Відчувати себе і своє тіло, але при цьому бути чесним із самим собою.

5. Сон, відпочинок – як активний, так і пасивний, харчування, спортивне харчування.

У мене ось такpastedGraphic_4.png

– Дякую тобі за приділений час, ти мега крутий співрозмовник. Сподіваюсь, що дуже скоро ми зможемо знову спілкуватися наживо, зустрічатися на турнірах та спостерігати наш улюблений сквош!)

– Тобі дякую за щиро проявлений інтерес! Я на це теж сподіваюсяpastedGraphic_5.png

Друзі, ми  всією командою федерації дуже хочемо як найскоріше зустрітися з вами. Дуже сподіваємось, що вже зовсім скоро нам дозволять не тільки виходити на корти для тренування, ай збиратися нашою дружньою сім’єю на змаганнях.

Оставить комментарий

Ваша почта не будет опубликована

X